Україна як об’єкт геноциду в Другій світовій війні

Андрій Бондарчук у книзі «Обірване коріння нації: Волинська хрестоматія» (Київ, Вид-тво ім. Олени Теліги, 2011) вміло – на історичних документах і фактах – розкриває так старанно приховувану проектантами цивілізації «обрізаних» від Слова Закону технологію знищення одвічного божого народу – українців – у часі підготовки і провадження Другої світової війни. Відтак маємо джерело, що відкриває нашому мисленню справжнє обличчя історичних осіб та обдурених народів, очолюваних Гітлером і Сталіним у роки Другої світової війни.

Це дає змогу умоглядно перенестися в доісторичне минуле – до витоків геноциду українців, коли відходила у НАВу Трипільська Цивілізація, що заклала основи життя Слов’ян у божественному Законі, а на її місці утверджувалася так звана «єврОПейська цивілізація». Відтоді почався геноцид української нації, що історично проходив такі основні етапи й форми: язичництво, християнізація, русифікація, ополячення (та інше обовванювання), Перша світова війна, радянська дебілізація, Друга світова війна, пострадянський геноцид.

Сказане в книзі розкриває механізм ламання Слова Закону, що був упродовж тисячоліть основною  зброєю виРОДків проти українського РОДу, а відтак – предтечею виРОДження народів у штучно створеному єврОПейському котлі в ХХІ столітті. При цьому українська суть як була недосяжною Істиною, так і залишається нею, а вороги її шаленіють досі, бо прирекли себе на виРОДження саме діями проти українськості.

Проти Бога не попреш!

Читайте уривок, який автор надає, посилаючись на свідчення Ф. Моргуна в книзі «Сталінсько-гітлерівський геноцид українського народу (Полтава, 2008, с.72-74):

«1) Сталін активно допомагав Гітлеру пробратися до влади. Це той самий Сталін, який найпершим у Радянському Союзі прочитав книгу Гітлера «Майн Кампф» зразу ж після її виходу. Це того самого Гітлера, який у своїй книзі поставив головну мсту - знищення слов'ян, і в пер­шу чергу українців, поневолення України Німеччиною.

2. Сталін активно допомагав Гітлеру озброїтися і розпочати Другу світову війну.

3.  Сталін свідомо брехав радянському урядові, командуванню Червоної Армії і народу, що Гітлер у 1941 році на СРСР не нападе. Цим самим створював Гітлеру ідеальні умови для успіху в перші місяці війни.

4.  Червона Армія була в багато разів могутніша за гітлерівську армію і, незважаючи на величезні втрати у результаті зради Сталіна, у перші дні війни (в червні і липні 1941 року) могла розгромити агре­сора. Та Сталін завадив цьому, забравши у Кирпоноса могутню армію Конєва, яка вже фактично вступила в бій, і танковий корпус Рокоссовського...

5. У лютому і березні 1943 року Червона Армія мала повну можли­вість не лише розгромити армію Паулюса у Сталінграді, а й знищити все півторамільйонне угруповання Манштейна і переможно закінчити війну. Та Сталін знову виручає Гітлера — війна триває ще два роки.

6. Виконуючи волю Сталіна, Ставка видала наказ №0428 віл 17 лис­топада 1941 року, відповідно до якого вимагалося «в тилу німецьких військ знищувати і спалювати дотла всі населені пункти... викорис­товувати для цього авіацію, артилерію, мінометний вогонь, команди розвідників, лижників, партизанські диверсійні групи». Цим наказом знищувалося населення на окупованій фашистами території. А оскіль­ки Україна була окупована вся і часто міста і села переходили із рук у руки по кілька разів, то українці від цього страшного сталінського на­казу страждали більше за всіх — саме цього Сталін і хотів. Такі ж накази Гітлера. за якими вимагалося від німецьких військ і поліції при відступі залишати після себе «випалену землю» і... не залишати «жодної живої людини». Фашистські верховоди вимагали поголовного знищення українців. А тих, хто вцілів, Сталін хотів зіслати в Сибір. Немовби ці злодійські накази Сталіна і Гітлера гогувалиси в одному і тому ж штабі. І мета в них була одна — знищити населення України.

Шановний сучаснику! Шановний українцю! Вдумайся в поведінку і дії тих душогубів нашого народу…»